Надає консультацію:

/Files/images/dina_krana/ФОТО.jpg

Вихователь-методист КДНЗКТ №5 "Веселі зайчата" - Яцків Лариса Іванівна

Розвиток творчості та креативності - шлях до удосконалення та самопізнання

Творчість - це завжди принесення в світ чогось нового. Сама людська індивідуальність унікальна і неповторювана, і реалізація індивідуальності - тобто її представлення іншим людям за допомогою соціальних вироблених засобів - вже є творчий акт (внесення до світу нового, унікального, раніше не існуючого).

Допомогти дітям в процесі їх розвитку вийти на усвідомлення своєї індивідуальності, проявити цю індивідуальність в діяльності таким чином, який відповідає особовим і віковим особливостям дитяти і в той же час приймається суспільством - це і означає розвиток творчого потенціалу особистості.

Як відомо, креативність дитини залежить від рівня розвитку її мислення, уяви, довільності та свободи діяльності. А також від вміння добре орієнтуватися в оточуючому середовищі. До показників креативності відносяться: спроможність до створення нового продукту (малюнка, конструкції, образу, фантазії, руху та ін), який відрізняється оригінальністю, варіативністю, гнучкістю і рухливістю. Ці показники креативності відносяться як до кінцевого продукту, так і до самого творчого процесу діяльності. Новизна продукту дитячої діяльності має суб`єктивне, але надзвичайно важливе значення для її розвитку

Творча людина – людина яка відкрита для нових знань, набуття нового досвіду, здатна навчатись та оновлювати вже отримані знання. Відомо, що здобутий об’єм знань може заважати в творчості. В психології існує термін «бар`єр минулого досвіду» - а саме, протиріччя між минулим досвідом і знаннями, і здатністю людини створювати нове. Але не слід і забувати про те, що здобутий досвід в процесі мислення використовується на підсвідомому рівні. Це створює основу «інсайту» (осяяння), важливого компоненту творчості.

Всі діти – чомучки. Допитливість – жага новизни, потреба в «інтелектуальних враженнях». Допитливість є одним із кроків до розвитку пізнавальної діяльності, творчості, креативності. Саме тому дитину потрібно завжди зацікавлювати, ставити перед нею такі завдання, або так їх ставити, вирішити які б вона захотіла сама, і процес вирішення був би для неї цікавим. Організовуючи розвивальне середовище, в якому б дитина творчо розвивалась, слід дотримуватись наступних вимог:

- Спиратись на досвід дитини;

- Навчати в дії;

- Спонукати до спостереження та експериментування;

- Чергувати індивідуальну та колективну роботу.

Виконуючи різні завдання, дитина краще вивчає себе, збагачується як особистість, засвоює нові цінні навички, навчаються комбінувати, асоціювати, знаходити нестандартні рішення.

Мистецтво – один із найефективніших засобів формування інтуїтивного досвіду, що є важливим компонентом творчості, адже в процесі художньої діяльності складається не лише свідомий, але і особливий інтуїтивний досвід, який включає в себе те, що не пов’язане з межею дії.

Всі діти люблять малювати, ліпити, вирізати. За допомогою продуктивних видів діяльності, за допомогою мистецтва, у дитини можна розвинути будь які здібності. Варто лише відчути, що саме цікавить дитину, і правильно підібрати завдання. Також, за допомогою таких завдань, можна зацікавити дитину тим, до чого вона раніше не проявляла цікавості, або ці знання давались дітям важко. Так, наприклад, розфарбувати сукню в синій колір тим їжакам, які тримають предмети, що починаються на голосний, і червоним – що починаються на приголосний.

Також, дитина може намалювати свої враження, настрій, музику. Малювання ілюстрацій до власної казки чи вірша приносить допомагає розвинути уяву, мислення, творчі здібності.

Уява дитини, здатність фантазувати активно розвивається в результаті дослідницької діяльності. За допомогою фантазування та уяви дитина пізнає картину світу, набуває нових знань. Ось, деякі завдання на розвиток фантазії та уяви. Так, наприклад, запропонуйте дітям наступну класифікацію. Поділити рослини за величиною, кольором квітки, на ті, які ростуть у лісі, полі, біля садочку. Чи тварин, які сплять вдома, рудого кольору, чи які їдять капусту.

Кожну вільну хвилинку, заповнюйте «цікавинками-гіпотезами». Гіпотеза – проблема, яку слід вирішити. Побудова гіпотез – основа дослідницького творчого мислення. Просте запитання для дітей може бути досить ефективним засобом розвитку дитячої креативності. Наприклад, на погулянці можна запитати чому хмари сірі, «важкі»? Після відповідей дітей, запропонуйте дітям придумати фантастичні версії. А.І. Савенков пропонує наступну схему креативності запитань

Куди далі?

Запитання, орієнтоване на майбутнє

Що правильно, а що ні?

Оцінююче питання

Що було б, якби?

Уявне питання

Що я відчуваю, що я знаю?

Суб’єктивне питання

Чому, хто, як, що робить?

Казуальне (причинне) питання

Хто, як, що, де, коли?

Описове питання

Також, прекрасною вправою на розвиток уяви та фантазії виступає усний експеримент. В ході такого експерименту дослідник подумки уявляє кожен крок своїх уявних дій з об’єктом і краще побачити результати цих дій. Такі завдання можуть виконувати як дорослі, так і діти. Ось, наприклад:

· «Що можна зробити з піску (глини, дерева, соломи)?»

· «Що буде, якщо людина навчиться літати?»

· «Куди летять пташки восени?»

Але не слід забувати, що однією з найголовніших умов успішного розвитку креативності дітей є творчий розвиток педагогів. Добре відомо, що навчити творчості може тільки творча особистість, наділена яскраво вираженими креативними рисами: розвинутою творчою уявою, фантазією та інтуїцією, схильністю до педагогічних інновацій, розвиненістю продуктивного мислення, здатністю до комбінування, свободи асоціацій. Педагогічна творчість розглядається як стан педагогічної діяльності, при якому відбувається створення принципово нового в організації навчально-виховного процесу, у вирішенні науково-практичних проблем. Тому креативність педагогічної діяльності є найважливішою її об'єктивною характеристикою. Вона зумовлена тим, що різномаїття педагогічних ситуацій, їх неоднозначність вимагають варіативних підходів до аналізу та рішення поставлених завдань.

Як сказав В.О. Сухомлинський: «Лише творчий педагог може розвинути у дитини творчий потенціал». Адже для того, щоб побачити, відчути і тим паче розвинути креативні здібності дітей, вихователь повинен сам бути людиною творчою і неординарною, мислити і діяти нестандартно, знаходити творчий підхід до вирішення навіть повсякденних простих питань. Починаючи із чергування дітей і до занять та пізнавальної діяльності, слід давати дітям доручення, які б спонукали їх до творчого пошуку вирішення поставленого завдання. Так, от наприклад, під час чергування в їдальні, запропонувати дітям розкласти серветки відповідно до того, якого кольору у них сьогодні настрій або з яким кольором вони асоціюють кожну дитину. Також, можна запропонувати згорнути серветки незвичайним способом, а столові прибори розкласти від більшого до меншого. Доглядаючи квіти у куточку природи, можна запропонувати дітям дати кожній квітці ім`я, визначити її настрій, що вона любить, її характер, придумати, яка б пригода могла б з нею трапитись.

Взимку прикрасьте майданчик, використовуючи природні матеріали (різнокольорові кульки з льоду (до речі, це ще й прекрасний дослід з водою), малювання на снігу, сніжинки з гілок та солі тощо)

Йдучи з прогулянки запропонуйте дітям уявити себе маленькими мишенятами, а у завідувача (медсестри) у кабінеті сидить кіт. Треба пройти так, щоб кіт не почув і не спіймав мишей. Це допоможе не лише скорегувати поведінку дітей, але і спонукатиме їх до рольової гри, розвитку уяви. І таких завдань – безліч. Саме тому педагогам слід розвивати власний творчий потенціал. Як у випадку із дітьми, так і про педагогів можна сказати сміливо: «Не талановитих людей не буває», і як випадку з дітьми, слід відчути які саме здібності домінують у того чи іншого педагога, розкрити та розвинути їх та допомогти розвинути інші.

Для розкриття та розвитку креативності педагогів слід проводити певну роботу: вправи на розвиток творчих здібностей, тренінги, консультації тощо.

Порада вихователям-методистам – не бійтеся «приміряти» дитячі завдання вихователям. Адже, всі дорослі – колишні діти, а завдання на розвиток креативності взагалі не мають вікового порогу. Запропонуйте педагогам побудову тих самих гіпотез, усних експериментів, складання віршів, розповідей, завдань, що вимагають розвитку зображувальних здібностей. Для педагогів також буде не лише корисним, але і цікавим знайомство з парадоксом тощо.

Так, наприклад, вправи на розвиток креативних здібностей, і які можна використовувати як з дорослими, так і з дітьми:

1. «Складання розповіді за картинками». Для більш цікавого і неочікуваного результату можна поділитись на команди. Кожен член команди малює один предмет. Потім команди обмінюються малюнками. Зображені предмети командам слід пов`язати одним сюжетом в розповіді.

2. «Складання вірша» Запропонуйте декілька схем за якими потрібно скласти вірш:

· У одному вірші повинні бути певні слова (наприклад: сонце, огірок, книжка);

· Добрати риму до складених вже рядків (наприклад: Навесні все…., пташка в гості…., теплий дує…, і зимі прийшов….)

· Дописати рядки, яких не вистачає (наприклад: ……………… біла,

………………………..сонце

……………………….сміливо

………………………віконце

3. «Малювання музики» Запропонуйте прослухати уривок будь-якої музики і намалювати її.

4. «Створення картини» Із набору різноманітних предметів (цукерок, кришечок, ґудзиків, ключів та ін.) скласти картину (пейзаж, натюрморт, портрет). Чим різноманітніші предмети, тим цікавіше буде виконання завдання.

5. «Створення емблеми» Запропонуйте кожному створити емблему своєї групи. На виконання завдання потрібно не більше 10 хвилин.

Не забувайте важливий аспект у розвитку креативності дітей – взаємодію з батьками. Створіть папку-пересувку з порадами для батьків щодо творчого розвитку дитини. Тут можуть бути підібрані тести, анкети, вправи для батьків і дітей тощо. Також, ми розробили зошит індивідуальної роботи з розвитку творчих здібностей. Завдання діти виконують вдома із допомогою батьків. Ось деякі з них:

- Заплющ очі, намалюй закарлюки. На що вони схожі? Домалюй так, щоб вийшов предмет

- Намалюй пейзаж, використовуючи лише фарби, які дарує природа: буряк, трава, морква, чай тощо;

- Розмалюй дівчинку так, щоб очі у неї були як волошки, губи – як маків цвіт, волосся – як стиглий колос, калинове намисто та польові квіти. Яке ім’я можна їй дати?


Виконуючи різні завдання, дитина краще вивчає себе, збагачується як особистість, засвоює нові цінні навички, навчаються комбінувати, асоціювати, знаходити нестандартні рішення, розвивається творчо.

В своїй роботі педагоги повинні пам’ятати, що уміле використання потенційних можливостей дітей в ході їх розвитку може забезпечити досить високий результат. Пам`ятайте, що при створенні в дитячому садку сприятливих умов за період дошкільного дитинства дитина може пройти шлях від перших проявів схильностей до яскравого розквіту здібностей, обдарованості. Завдання педагогів виховати особистість, що володіє нестандартним мисленням, уміє творчо підходити до вирішення завдань, здатних творити нове в різних сферах життя.

Кiлькiсть переглядiв: 254

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.