Наталя Забіла	Марія Познанська
Зима Одяглися люди в шуби, Натопили тепло груби. Білки гріються в дуплі, Миші в норах у землі. Сплять ведмеді в теплих лігвах, Сосни в інею застигли. І під кригою на дні Сплять у річці окуні.	Зайчики В лісі сніг. У лісі звірі. Ось зайчата скачуть сірі. Сірі їстоньки хотять, Сірі з холоду тремтять. Бідні зайчики, голодні, Ще не снідали сьогодні...

М.Стельмах

Заєць спати захотів..

Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив,
Сам зробив собі подушку,
Примостив її під вушко.
Тільки дуже довге вушко
– Все звисає із подушки.

Платон Воронько

Їжачок-хитрячок

Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок.
І у тому піджачку
Він гуляє по садку.
Натикає на голки
Груші, яблука, сливки.
І до себе на обід
Він скликає цілий рід.

МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА

РОМАШКА

На стрункій, високій ніжці,
Біля річки, на лужку,
У косинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені...
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: —

Леся Українка – «На зеленому горбочку…»

На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.

Сидір Воробкевич
Веснянка Куку! куку! Чути в ліску. Ходім, співаймо, Радо вітаймо Божу весну! Куку! куку! Чути усе. Гаєм, лісочком, Бором, поточном Голос гуде. Куку! куку! Птичко мала, Що ти співала? Правду-сь казала: Щезла зима!	Рідна мова Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту забути, Що нею учила Нас всiх ненька говорити, Ненька наша мила.

/Files/images/voyna/п.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 97

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Версія для друку

Ознайомлення з навколишнім "Життя диких тварин взимку"

Вчимо разом